Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
В Україні серед продуктів, які найчастіше фальсифікують, експерти називають молочну продукцію та ковбасні вироби. Залежно від категорії товару частка підробок може сягати 30%, причому визначити їх лише за зовнішнім виглядом часто неможливо.
За словами директора Союзу споживачів України Максима Несміянова, особливо часто проблеми виявляють зі сметаною, кисломолочним і твердим сиром, вершковим маслом та ковбасними виробами. Недобросовісні виробники змінюють склад продукту, але продають його як звичайний якісний товар.
У молочній продукції частину молочних компонентів можуть замінювати дешевшими рослинними жирами. У ковбасі зменшують частку м’яса та використовують більше інших складників, хоча покупцеві товар можуть подавати як продукцію вищого ґатунку.
Заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас також називає серед найчастіше фальсифікованих продуктів сир, масло та сметану. Іноді виробник формально повідомляє про справжній склад, але робить це дрібним шрифтом: замість «твердого сиру» на упаковці може бути написано «сирний продукт», а замість масла — «вершково-рослинний продукт».
Тому насамперед покупцям радять уважно читати етикетку. На ній українською мовою мають бути зазначені склад, дата виготовлення, умови зберігання та юридична особа, яка відповідає за продукцію. Однак навіть правильне маркування не гарантує, що всередині саме те, що заявив виробник. Остаточно встановити склад можна лише лабораторним дослідженням.
Ще один сигнал — підозріло низька ціна. Несміянов навів приклад сметани по 48 гривень за 350 грамів, яку його команда придбала у великій торговельній мережі. За результатами перевірки, за його словами, у продукті виявили 97% немолочних жирів.
Має значення і місце покупки. За спостереженнями експертів, у невеликих магазинах та на ринках імовірність натрапити на неякісну молочну продукцію вища, ніж у великих торговельних мережах. Вершкове масло Жупінас радить купувати у перевірених продавців і від відомих виробників.
Утім, сама відома назва також не дає повної гарантії. Несміянов розповів про випадки, коли продавці використовували символіку підприємств зі сходу України, які фактично вже не працюють. Такий товар може створювати в покупця враження продукції знайомого виробника, хоча його справжнє походження інше. Масовим явищем експерт це не називає.
Ситуацію ускладнює обмежений державний контроль. За словами Жупінас, під час воєнного стану частково продовжує діяти постанова Кабміну №303, через яку масові перевірки виробників і продавців щодо якості та безпечності продукції не відбуваються. Відповідальність за продаж неякісних товарів при цьому зберігається.
З жовтня мають знову запрацювати повні вимоги до маркування харчових продуктів і кормів. Тимчасові послаблення, запроваджені після початку повномасштабної війни, втратять чинність. Проте експерти не очікують, що саме це швидко розв’яже проблему фальсифікату без системного контролю за виробниками та продавцями.
