Українців налякали прогнозами про подорожчання хліба до 75–85 гривень за буханку, однак реальне зростання цін може бути значно меншим. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук прогнозує подорожчання на 6–10% до кінця 2026 року, що для хліба вартістю 30 гривень означатиме підвищення до 31,80–33 гривень.
В Україні продовжують зростати ціни на хлібобулочні вироби. Водночас повідомлення про можливе подорожчання звичайної буханки до 85 гривень не відповідають основному прогнозу аграрних експертів.
За оцінкою Дениса Марчука, до завершення року хліб може додати в ціні ще 6–10%. Зазвичай його вартість збільшується приблизно на 1,5–2% щомісяця, проте наприкінці року темпи можуть прискоритися.
Головна причина подорожчання — збільшення витрат хлібопекарських підприємств. Виробникам доводиться більше платити за електроенергію, пальне, транспортування продукції та роботу працівників.
Найбільший тиск на собівартість хліба створюють проблеми з електропостачанням. Через відключення світла підприємства змушені використовувати генератори, щоб не зупиняти виробництво.
Однак електроенергія від генераторів обходиться хлібозаводам у п’ять-шість разів дорожче за звичайну. Саме цей чинник Марчук назвав однією з головних причин подальшого зростання цін.
Прогноз про подорожчання хліба до 75–85 гривень з’явився в інформаційному просторі раніше. Йшлося про можливий розвиток подій за несприятливих економічних умов, а не про гарантоване підвищення вартості масових сортів хліба.
Ще 22 жовтня фактчекери My.ua спростовували твердження, що звичайний хліб уже до кінця року коштуватиме 75–85 гривень. Водночас окремі дорогі або спеціалізовані хлібобулочні вироби можуть продаватися за такими цінами.
Реальну вартість хліба можна побачити на прикладі великих торговельних мереж. У листопаді ціни залежать від виробника, сорту, ваги та наявності знижок.
Зокрема, у «Сільпо» хліб «Президентський» виробництва «Цар-хліб» вагою 350 грамів продавали за 18,01 гривні. Житній хліб «Добрий» вагою 300 грамів коштував 15,59 гривні.
В АТБ тостовий хліб «Кулиничі» «Геркулес» вагою 350 грамів пропонували за 33,60 гривні. Інший хліб цього виробника, «Європейський», коштував 25,90 гривні.
Тостовий хліб «Кристинопіль Хліб» вагою 300 грамів за акцією можна було придбати за 20,90 гривні замість звичайних 24,80 гривні. Це приклад того, як знижки дозволяють зменшити витрати на повсякденні продукти.
Якщо буханка зараз коштує 30 гривень, підвищення ціни на 6% додасть до її вартості 1,80 гривні. За зростання на 10% вона подорожчає на три гривні й коштуватиме 33 гривні.
При цьому дорожчатиме не лише хліб. Зростання витрат на електроенергію та логістику впливає й на інші категорії продовольчих товарів.
Зокрема, молочна продукція може додати в ціні близько 20%. На її собівартість впливають витрати на енергоносії, корми та сезонні особливості виробництва.
Складна ситуація складається і на ринку тепличних овочів. У холодний період їхня вартість залежить від витрат на опалення, обсягів імпорту та скорочення внутрішньої пропозиції.
У листопаді ціни на окремі огірки вже наближалися до 200 гривень за кілограм. Водночас ситуація з іншими овочами залежить від особливостей їхнього виробництва та постачання.
Яйця також дорожчають через зростання витрат на корми, електроенергію та транспортування. Натомість ціни на м’ясо, за оцінками експертів, збільшуватимуться помірнішими темпами.
Щоб витрачати менше на продукти, покупці можуть стежити за акційними пропозиціями в торговельних мережах. Знижки на окремі види хліба дозволяють заощаджувати приблизно 15–20% від звичайної вартості.
Водночас під час порівняння цін необхідно враховувати вагу виробу. Дешевша буханка може мати меншу масу, тому її фактична вартість у перерахунку на кілограм буде вищою.
Різниця між цінами на схожі товари в різних супермаркетах може сягати 10–15 гривень. Тому вибір торговельної мережі та конкретного виробника також впливає на витрати.
За даними Державної служби статистики, середня заробітна плата штатного працівника у вересні 2026 року становила 33 153 гривні. Це на 24,5% більше, ніж за аналогічний період попереднього року, однак середній показник не відображає реальних доходів кожної української родини.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
