В Україні планують посилити боротьбу з підприємствами, які приховують доходи та ухиляються від сплати податків. Серед головних проблем уряд називає використання ФОПів замість найманих працівників, махінації з ПДВ і контрабанду, через які бюджет щороку втрачає мільярди гривень.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив про намір уряду активізувати боротьбу з тіньовою економікою. За його словами, масштаби прихованих від оподаткування операцій залишаються значними, хоча навіть повна детінізація не дозволить закрити всі фінансові потреби держави.
Глава уряду наголосив, що для нормальної роботи підприємств необхідно забезпечити рівні умови конкуренції. Компанії, які сумлінно сплачують податки, не повинні опинятися в гіршому становищі порівняно з бізнесом, який використовує нелегальні схеми.
Однією з проблем Корецький назвав використання фізичних осіб-підприємців замість офіційно оформлених працівників. Йдеться про випадки, коли компанії фактично залучають людей до роботи за наймом, але оформлюють співпрацю через ФОПів.
Така практика дозволяє підприємствам уникати частини податкових зобов’язань, які виникають під час оформлення трудових відносин. Саме ці схеми уряд визначив одним із напрямків боротьби з тіньовим сектором.
Ще одна проблема — так звані скрутки ПДВ. Підприємства використовують фіктивні або підмінені господарські операції, щоб штучно створювати податковий кредит і зменшувати суми податку на додану вартість, які мають сплачувати до бюджету.
Окрему увагу влада планує приділити ринку електронних сигарет. Прем’єр включив цей сектор до переліку напрямків, де необхідно посилити контроль за дотриманням податкового законодавства.
Особливе занепокоєння уряду викликає контрабанда товарів під виглядом гуманітарної допомоги. За словами Корецького, обсяги таких схем уже сягають мільярдів гривень, що створює значні втрати для державних фінансів.
Для протидії порушенням уряд уже провів обговорення з представниками Бюро економічної безпеки, правоохоронних органів і парламенту. Під час цих зустрічей визначили можливі кроки для виявлення схем ухилення від оподаткування.
Прем’єр вважає, що Бюро економічної безпеки має достатньо повноважень для активнішої роботи. Водночас він визнав нестачу працівників і певні бюрократичні перешкоди, які можуть ускладнювати виконання поставлених завдань.
«Є дуже конкретні, чіткі кроки, як можна зробити. Інституціонально БЕБ має всі можливості для того, щоб брати і робити», — заявив Корецький.
Він наголосив, що боротьбу з нелегальними схемами не можна відкладати через організаційні труднощі. За словами прем’єра, держава повинна притягувати до відповідальності підприємства, які свідомо не сплачують податків.
При цьому уряд не планує одночасно охоплювати всі напрямки тіньової економіки. Насамперед увагу вирішили зосередити на найбільших проблемах, які призводять до значних бюджетних втрат.
Серед найпоширеніших схем залишається виплата заробітної плати в конвертах. За експертними оцінками, лише протягом 2025 року через приховану оплату праці державний бюджет міг недоотримати від 237 до 262 млрд гривень.
Другим за масштабами джерелом втрат залишаються порушення на митниці, контрабанда та корупція під час перетину кордону. За підрахунками експертів, ці схеми щороку можуть коштувати українському бюджету ще 110–125 млрд гривень.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
