Залишити великі українські міста без світла, тепла й води — такий задум описано в документі, який українська сторона представила європейським партнерам як перехоплений російський план. Тим часом Володимир Зеленський заявив Financial Times, що Путін наказав військовому керівництву зняти попередні обмеження на повітряні удари.

Видання отримало копію російськомовного документа, датованого серпнем. Водночас редакція наголосила, що не змогла незалежно підтвердити його справжність. Це суттєве застереження: наведені подробиці слід розглядати як зміст документа, представленого українською стороною, а не як незалежно встановлені наміри російського командування.

Описаний задум мимоволі нагадує моторошну формулу «остаточного розв’язання питання». Люди, які знають історію, мають пам’ятати, які злочини приховувалися за цим бюрократичним висловом, коли йшлося про цілий народ.

Захопити Київ «за три дні» не вдалося. Не вдалося окупувати весь Донбас і всю Україну навіть за понад чотири з половиною роки повномасштабної війни. Тепер, судячи з оприлюднених повідомлень, Москва розраховує на інший спосіб примусу: зробити життя в українських містах нестерпним.

Ідеться про руйнування систем електро-, тепло- й водопостачання цієї осені та взимку. За описом NYT, мета плану — вивести з ладу майже всі 15 ГВт доступних генерувальних потужностей, які Україна мала наприкінці літа.

Під загрозою — не лише енергетика, водо- й газопостачання, транспортні комунікації та мости. Школи, лікарні, житлові будинки також стають мішенями.

Цивільні об’єкти зазнавали російських ударів і раніше, тож підстав вважати попередні влучання переважно випадковими немає. Нинішні повідомлення змушують говорити про небезпеку подальшого розширення цієї кампанії: для путінських покидьків цивільне призначення будівлі, схоже, не становить жодної перешкоди.

Три етапи ударів по енергосистемі

У публікації NYT йдеться про те, що Україна показала європейським партнерам документ із планом позбавити великі міста електроенергії, опалення й водопостачання цієї зими.

Видання описує атаку, яка сталася перед світанком 30 вересня: ракети й безпілотники вдарили по великій теплоелектростанції та інших енергетичних об’єктах, а Київ здригався від вибухів. До ранку кілька районів залишилися без світла й води.

Українські посадовці назвали цей напад початком нової кампанії, покликаної занурити міста в холод і темряву. Її кінцева мета, за їхньою оцінкою, — зламати моральний дух населення й паралізувати дії українських сил.

Росія входить у цю зиму із запасами балістичних ракет і реактивних безпілотників, які українській протиповітряній обороні особливо складно перехоплювати.

За словами джерел NYT, знайомих із презентацією, міністр енергетики Денис Шмигаль показав документ європейським партнерам у Парижі приблизно за два тижні до публікації. Він представив його як перехоплений російський план методичного руйнування української енергосистеми.

У документі описано кампанію із застосуванням до тисячі ракет, безпілотників та авіабомб. Серед цілей — електричні підстанції, гідро- й теплоелектростанції та котельні.

План передбачає три послідовні етапи.

Перший — вивести з ладу підстанції поблизу західного кордону України, через які надходить електроенергія з Європи. Другий — завдати ударів по гідроелектростанціях. Третій — домогтися зупинки трьох діючих атомних електростанцій.

Саме останній пункт викликає найбільше занепокоєння. За описом видання, йдеться про ракетні удари по підстанціях, які з’єднують АЕС з енергосистемою. Вони розташовані менш ніж за півтора кілометра від реакторів.

Четверта атомна станція — Запорізька — перебуває на окупованій території.

Окремо в документі описано атаки на систему водопостачання: насосні станції та очисні споруди. Для цього передбачено застосування десятків балістичних ракет і керованих авіабомб.

Українські посадовці, за даними NYT, у приватних розмовах висловлювали занепокоєння тим, що можливості резервного водопостачання в разі масштабних руйнувань обмежені.

Кінцева мета описаної кампанії — позбавити великі міста електроенергії, опалення й води та спровокувати гуманітарну кризу. Головними цілями названо Київ, Харків і Одесу: електропостачання там планують скоротити на 90%, теплопостачання — до 90%, а роботу каналізації — серйозно порушити.

Україна останніми місяцями готувалася до зими: споруджувала захист над критично важливими об’єктами, зокрема підстанціями, через які електроенергія надходить до споживачів. Люди запасалися акумуляторами й невеликими газовими обігрівачами.

На ремонт електростанцій і підстанцій, а також установлення менш потужних об’єктів генерації, зокрема газових турбін, витрачено сотні мільйонів доларів. Розосереджену генерацію складніше знищити, ніж великі електростанції.

Кошти вкладали й у зміцнення енергосистеми, щоб вона могла витримати зимове навантаження та забезпечити передачу електроенергії іншими маршрутами в разі пошкодження ліній.

Проте енергетичні експерти попереджають: у найкращому разі ці заходи пом’якшать наслідки атак, але не зможуть повністю їм запобігти.

Чотири воєнні зими настільки виснажили енергосистему, що пережити ще одну — це наче «пробігти марафон з однією легенею», сказала NYT президентка українського аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко.

Щоб знову вивести з ладу 5 ГВт потужностей, відновлених Україною за останні місяці, може вистачити кількох атак. Відключення після удару 30 вересня показали, наскільки вразливою залишається система.

Саме на її остаточне руйнування, за описом NYT, і спрямований представлений українською стороною план.

Зеленський: Путін наказав відмовитися від обмежень

Інтерв’ю Financial Times президент дав 1 жовтня в укритті київської школи, у яку незадовго до цього влучив російський реактивний безпілотник.

За словами Зеленського, українські спецслужби отримали інформацію про те, що Путін скасував обмеження, які регулювали попередні повітряні кампанії. Серед джерел цієї інформації — перехоплені повідомлення кремлівських посадовців.

«Він сказав, що тепер немає жодних правил», — заявив президент.

Зеленський стверджує, що відповідний наказ Путін віддав у вересні, коли Росія почала посилювати повітряні удари по Києву.

За словами президента, зруйнована школа показує, наскільки поширеними стали такі атаки. Директорка закладу Валентина Чорна розповіла FT, що 104 учні та 60 вчителів урятувалися, оскільки встигли спуститися в підземне укриття до того, як безпілотник влучив у будівлю невдовзі після дев’ятої ранку.

Приблизно в той самий час два російські дрони вдарили по одному з головних мостів столиці. Увечері 1 жовтня в міст влучив ще один безпілотник: за повідомленням влади, виникла пожежа, були пошкоджені опора, дорожнє покриття й огорожа.

Зеленський заявив, що мета таких атак — не лише руйнування інфраструктури, а й «тиск на людей»: безперервними обстрілами їм намагаються нав’язати страх.

Financial Times із посиланням на оцінки української та західних розвідок повідомляє, що серед цілей посилених зимових ударів, крім Києва, Харкова й Одеси, буде Львів.

Як і NYT, видання пише про намір Росії від’єднати українські атомні електростанції від загальної енергосистеми. Серед цілей, які описує FT, — спричинити нову хвилю біженців до Європи, де вже посилюються антиміграційні настрої.

На уламках безпілотника, знайдених у київській школі й оглянутих журналістами FT, були маркування російських виробників і написи від руки російською мовою. Частина компонентів мала позначки про виробництво в Росії 28 липня, інші — ознаки західного походження.

За словами Зеленського, протягом доби Росія запустила близько 500 безпілотників, приблизно половина з яких — реактивні. Збивати їх значно складніше: Україна, за наведеними президентом даними, знищує близько 57% реактивних дронів і 85–90% звичайних.

Україна поспішає створити швидкісні безпілотники-перехоплювачі, здатні протидіяти новій загрозі. За словами Зеленського, нині випробовують п’ять таких моделей.

До кінця жовтня, як заявив президент, Україна зможе виготовити близько 400 апаратів однієї з них. Інші чотири ще проходять випробування.

Проте цю гонку стримує, зокрема, нестача двигунів.

«Двигуни — це ключ до успіху, ми справді імпортуємо багато двигунів, — сказав Зеленський. — Є певна кількість двигунів нашого виробництва, але цього недостатньо».

Ще одна перешкода — бюджетний дефіцит, який ускладнює розроблення й масове виробництво критично важливого озброєння для оборони.

Американські винищувачі F-16, за словами президента, довели свою ефективність проти нових реактивних безпілотників. Однак близько половини цих літаків тривалий час перебувають у Європі на ремонті й технічному обслуговуванні.

Повернення деяких винищувачів затягувалося настільки, що Україна втрачала дорогоцінний час саме тоді, коли вони були найбільше потрібні для захисту повітряного простору. Зеленський вважає, що обслуговування літаків ближче до місця бойового застосування дозволило б швидше повертати їх у стрій.

Президент також розкритикував уряди США та європейських країн за недостатню, на його думку, політичну волю, щоб змусити Путіна припинити війну. Він наголосив, що партнери України мають економічні й дипломатичні важелі для значно сильнішого тиску на Москву.

На запитання, чи роблять союзники все можливе для допомоги Києву, Зеленський відповів: «Звісно, цього недостатньо».



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover